Свято Колодія – одне із дуже красивих і поетичних давньоукраїнських народних свят, яке сягає доби трипільської культури. Жаль, що переважна більшість засобів масової інформації рекламують російську Масляну, забувши про українську Колодку або Колодія.

Колодієм або Прощальним називають останній тиждень перед Великим постом. Це період коли припиняли святкувати весілля, і дівчата протягом цілого тижня мали право символічно висловити свої симпатії парубкам, вчепивши коханому колодку. Дівоча колодка – це стрічка або власноруч виготовлена з ниток чи тканини квіточка. Стрічки пов’язували парубкам на ліву руку, квітки чіпляли до грудей зліва – поближче до серця. Сільські бабусі ще й досі хвилюються, розповідаючи як чіпляли своїм коханим колодки на Колодія, як вишивали до Великодня носові хусточки і писали писанки, щоб подарувати парубкові, коли той прийде на Великдень віддавати колодку і принесе дарунок.

Зазвичай свято Колодія починали святкувати з понеділка. Цю традицію вирішили підтримати студенти, викладачі та гості ВІЕ ТНЕУ. 11 Березня. майже всі студенти 1-2 курсів та їх викладачі прийшли у вишиванках. Від краси та різнобарв’я вишитих узорів захоплювало подих. Розпочав свято студент 2 курсу Владислав Шеремета із ліричною піснею О.Пономарьова «Я ніколи нікому тебе не віддам». Звісно ж він отримав «колодку», і не одну, як потім з’ясувалося, а аж чотири і був на завершення вечора удостоєний звання „Найкращий парубок ВІЕ ТНЕУ”.

Свято супроводжувалося обрядами, піснями, танцями, поетичними рядками і філософськими роздумами про кохання. Відповіді на запитання давали і студенти, і викладачі. Хтось висловлював власну думку, хтось відповідав високим поетичним словом або піснею. Тарас Грушко виконав напрочуд щиру і гарну власну пісню, в якій зворушливо передав свої думки і почуття.

Були на святі і чарівні танці, особливо сподобався глядачам танок зі стрічками, який поставила студентка першого курсу Ганна Столярук. Юні господарочки частували всіх варениками з сиром, налисниками, сирниками та пирогами:

Ходімо, Колодію,

На нашу затію.

Будем їсти, будем пити,

Світ Божий хвалити.

Велике зацікавлення викликав і конкурс вишиванок. Тут журі довелося дуже важко, всі вишиванки були надзвичайно гарні. Переможницю визначали по оплесках. Нею стала першокурсниця Анастасія Шпендюк – одягнена у домоткану сорочку, якій понад сто років. Її сорочка має цікаву історію - вона побувала у святих місцях і до того ж іменна - на грудях вишите ім’я першої власниці „Юхтима”.

Звання „Гречна панна” отримала бандуристка Інеса Крокус. Разом з Іриною Янчук вона виконала пісню «Чом ти не прийшов». Та найбільше оплесків у хлопців отримали дівчата другого курсу, які доповнили спів Вікторії Мантюк ефектним сучасним танцем. Другокурсниці продемонстрували, що народне вбрання і вишиванки можуть бути дуже привабливими, сучасними, стильними. Під час останньої пісні у виконанні Дацюк Тетяни ведучі – Шеленговський Максим та Житник Аліна попросили найбільш сором’язливих дівчат нарешті визначитися і почепити колодки. Якщо дівчина вчепила хлопцеві колодку, він повинен пригостити її цукеркою, пряником чи горішками, запросити на танок і провести додому після вечорниць. „На Колодку йшла оглядалася, а з Колодки йшла – цілувалася” – співається в народній пісні.

На Колодія хлопці могли дізнатися про свій рейтинг серед дівчат, адже часто траплялось так, що одному парубкові чіпляли дві, три, а то й чотири колодки, а іншому – жодної. З чотирма колодками приходила не лише гордість, а й певні проблеми. Якщо дівчат було аж чотири, парубок мусив кожній приділити увагу, кожну пригостити, для кожної замовити танок і з кожною перетанцювати, а також кожну провести додому. Ой і важко ж доведеться нашому Владиславу Шереметі.

Балацька Олена, студентка Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету гр. Фвн-21.

Фото Дацюк Тетяни, студентки Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету гр. ЕППвн-11.